Розвиток творчих здібностей учнів на уроках світової літератури шляхом використання інноваційних технологій навчання 
(з власного досвіду роботи)

Освіта ХХІ століття дедалі більше орієнтована на інтелектуальний та творчий потенціал особистості. Тому завданням сучасної школи є розвиток особистості кожного учня, формування його компетентностей. Важливою складовою формування комунікативної та літературної компетентностей є розвиток творчих здібностей учнів. Саме вони забезпечують реалізацію чотирьох змістових ліній літературної освіти: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.

Актуальність цього напряму зумовила вибір проблеми, над якою я працюю: „Розвиток творчих здібностей учнів на уроках світової літератури шляхом використання інноваційних технологій навчання”.

Творчість – це не лінійний процес, у ньому бувають підйоми та спади. Найвищий кульмінаційний творчий стан – натхнення. Це стан найвищого піднесення, коли пізнавальна та емоційна сфера поєднані і спрямовані на розв’язання творчого завдання. Саме творчість є найважливішою складовою особистого щастя і професійного успіху. У цьому процесі неможливо переоцінити роль учителя, який повинен створити для дитини такі умови й таке середовище, які б стимулювали діяльність дитини, розвивали її здібності.

Впевнена, що саме література може допомогти учневі стати компетентною особистістю, навчити творчо мислити, приймати правильні рішення. „Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей – талант, вміння їх розвивати – мистецтво, але найважливішим є любов до дитини”– цей вислів став моїм педагогічним кредо.

Я викладаю українську мову і літературу, а з 2014 – 2015 н.р. – і світову літературу у 8 класі. Хотілося б детальніше зупинитися саме на предметі «світова література».

Отже, як учитель світової літератури ставлю перед собою таку основну мету: залучити учнів до здобутків світової культури; формувати гуманістичний світогляд, розвивати критичне та творче мислення, культуру спілкування, естетичні смаки, створити оптимальні умови для розкриття творчих здібностей учнів на уроках та в позаурочний час.

Сьогодні дослідники виділяють 8 ознак сучасного уроку світової літератури:

1)      Розвиток критичного мислення;

2)      Розвиток навичок мислення високого рівня (загальнолюдські моральні цінності);

3)      Особистісно зорієнтоване навчання;

4)      Проблемне навчання;

5)      Ігрові технології;

6)      Інтерактивне навчання;

7)      Інформаційно-комунікативні технології;

8)      Аналіз та інтерпретація художнього тексту (на мій погляд, найважливіша ознака серед перерахованих).

Досягнути справжньої майстерності можна лише тоді, коли постійно працюєш над підвищенням професійного рівня. У своїй роботі використовую наукові та практичні дослідження, методичні поради, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку , роботи вітчизняних та зарубіжних учених із проблем технологізації освітнього процесу. Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця „Основи педагогічної творчості” (автор С. О. Сисоєва), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня та робота Л. Ф. Мірошниченко „Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах”, яка приваблює системою методичної підготовки вчителя до творчої діяльності.  Звертаюся також і до роботит Н.Волошиної  «Наукові основи викладання світової літератури»

Завдання вчителя словесності – розвинути „механізм творчості”, не дати йому зупинитись, щоб розмаїття барв нашого дитинства збереглося на життя. Саме це, на мою думку, і є практичною значимістю описуваного напрямку роботи.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні сукупності технологій навчання, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок у сучасних школярів.

Інноваційна цінність дослідження зумовлена створенням процесу позитивної мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребою у самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні. Це дає можливість оригінально підійти до побудови структури сучасного уроку світової літератури.

Головною метою своєї педагогічної діяльності вважаю виховання компетентного випускника школи. Адже ідеалом сучасного навчання є особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійності дії, з добрими орієнтувальними навичками та творчими здібностями. Такий підхід передбачає конструктивне поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчої особистості.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності, на мій погляд, є діяльність. Навчити і виховати можна лише в дії. Урок світової літератури − це співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі. Література, як жоден інший навчальний предмет, формує критичне мислення, вміння аналізу та інтерпретації, навички роботи з інформацією. Тому вважаю, що справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня до навчання. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета вчителя, що є підґрунтям інноваційних технологій навчання.

Спробую розкрити складові технології реалізації зазначеної педагогічної ідеї. На моє глибоке переконання, до методів і способів стимулювання творчої активності можна зарахувати такі:

− чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;

− створення сприятливої атмосфери спілкування;

− збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;

− забезпечення  творчого і перспективного характеру діяльності;

− спонукання до генерування оригінальних ідей;

− залучення учнів у процес планування поточних завдань до творчого об’єднання;

− повага, довіра до себе та інших, визнання досягнутих результатів;

− право самостійно приймати рішення;

− практична спрямованість навчання;

− моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, спільне розв’язання проблем.

Як же навчити дитину творити? Як розвинути таланти, що закладені природою у кожній людині? Насамперед, потрібно розглядати учня не як сукупність зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. Учень – не об’єкт, а творець свого власного „Я”.

Безперечно, щоб щось створити, потрібно мати певну кількість знань. Знання – фундамент творчості. Перший етап творчої діяльності – осмислення теоретичного матеріалу. Розглянемо весь процес творчості поетапно на такому прикладі: восьмикласники осмислили теоретичний матеріал із літератури епохи середньовіччя – перший етап; даю їм завдання: окреслити, використовуючи цитати, провідні мотиви рубаїОмара Хайяма. Виникає ідея – написати твір-мініатюру з використанням цих висловів – це другий етап. На третьому етапі відбувається деталізація, конкретизація ідеї – обираємо тему висловлювання, складаємо план твору. Нарешті, практичне виконання задуму – четвертий етап. І як результат – цікавий твір.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, використовую також різні види творчо-розвивальних технологій:

− навчання як дослідження;

− проектна технологія;

− проблемне навчання;

− виконання евристичних завдань;

− веб-квест.

Використовуючи технологію навчання як дослідження, на уроках  проходимо такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка побудова теорії, вихід у практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей.

Проектна технологія створює умови для творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує необхідні життєві компетенції, учень активно включається в спільну творчу діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а вчитель допомагає, пояснює і оцінює.

Так, при вивченні поеми Овідія „Метаморфози” проводжу урок-брифінг, пропонуючи учням проблемне питання: що може врятувати світ? Активна діяльність школярів виражена у створенні власних презентацій, буктрейлерів, проектів, які учні представляють під час проведення уроку . Завдяки проектному методу навчання учні усвідомлюють всю технологію розв’язання завдань – від окреслення проблеми до здобуття результату. Так досягається зв’язок теоретичних знань із практичними вміннями.

Обов’язковою умовою проблемного навчання вважаю дослідницький характер роботи учнів у процесі навчання. Зазвичай, мислення починається з проблеми чи питання, з подиву, з протиріччя. У своїй роботі я практикую такі три основні способи постановки проблемної ситуації перед учнями:

1) шляхом чіткої постановки проблеми вчителем;

2) шляхом створення ситуації, у котрій від учня вимагається самому зрозуміти і сформулювати проблеми;

3) шляхом створення ситуації з найбільш чи найменш чітко вираженої проблеми за логікою пошуку, рішення якої учень повинен прийти до нової додаткової проблеми.

Так, при вивченні творчості В. Шекспіра ставлю проблемне питання: „Чому сонети В. Шекспіра непідвладні часу?” У результаті проведеної роботи учні аргументовано доводять актуальність цих творів.

Використовую у своїй роботі також і евристичний метод, який реалізується за допомогою наступних прийомів: побудова логічної та чіткої системи питань, які стосувалися б тексту художнього твору, критичної статті, теоретичних або історико-літературних проблем і які сприяли б переходу учнів від споглядання до аналізу тих чи інших літературних явищ. Ще однією характерною рисою евристичного методу є те, що система питань, з яких складається евристична бесіда, повинна дати змогу учням не лише отримати певні знання, а й дати їм можливість зрозуміти, як ці знання здобувати, знайти свою істину.

Надзвичайно привабливою та перспективною є, на мою думку, технологія веб-квесту, зорієнтована на розвиток пізнавальної, пошукової діяльності учнів, коли значна частина інформації здобувається через ресурси Інтернету, що є цікавим для сучасних дітей.

Дотримуючись вимог проведення сучасного уроку, використовую такі інноваційні методи: „Мозковий штурм”,„Коло ідей”,„Гронування”, „Асоціативний кущ”,„Буктрейлер”, «КолаВена» (якщо треба порівняти декілька творів),«Лист літературному героєві»,підготовка та захист комп’ютерних презентацій, що дозволяє робити кожен урок інформаційним, цікавим та сучасним.

Важливим для розвитку творчих здібностей учнів та збереження їх зацікавленості предметом вважаю використання нестандартних форм проведення уроків: урок-подорож, урок-екскурсія, урок-діалог, урок-брифінг. Вони стимулюють пізнавальну активність учнів, заохочують їх до читання творів. Щоб дати змогу учням здійснити якесь особисте відкриття, прийти до „осяяння” звертаюсь до інших видів мистецтва: музики, живопису, графіки, скульптури, архітектури, театру, кіномистецтва. Особливо це доречно при вивченні «вступних» тем до якоїсь літературної епохи (наприклад, античність, середні віки, Відродження) Часто доводиться звертатися і до питань всесвітньої історії, простежувати зв’язок світової літератури з цим предметом. Результатом такого синтезу мистецтв є створення власних творчих робіт: сенканів,рубаї, хоку, байок, сонетів, есе, спроба стилізації авторського методу.Сучасні технології дозволяють скласти індивідуальний навчальний маршрут кожного учня, сприяють інтересам самого учня у досягненні необхідного освітнього результату у вивченні світової літератури та формуванні особистості.

начну увагу приділяю позакласній роботі, тому що за межами уроку у дитини є можливість розкрити свій творчий потенціал, проявити свої таланти, вміння та здібності. Так, готуючи захід до Дня закоханих для учнів 7-8 класів, виникла ідея створити інсценізацію за мотивами міфів Давньої Греції.

Таким чином, розвиток творчих здібностей учнів із використанням інноваційних технологій є ефективним та результативним: розкриває інтелектуальну та духовну сферу особистості, сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища, підвищує мотивацію до навчання, посилює активність та ініціативність учнів, виховує самостійність.

Учишся сам − можеш навчити й інших. Розвиваєшся сам − можеш розвинути інших. Цікаво самому – буде цікаво й іншим.

Саме такий принцип я й беру за основу у своїй роботі, керуючись настановою В. Сухомлинського: „Будьте самі шукачами, дослідниками. Не буде вогника у вас – вам ніколи не запалити його в інших”.